Інфляція та чому гроші втрачають вартість

Більшість людей вважають ризиком те, що трапляється під час інвестування: акції падають, компанія банкрутує, валюта обвалюється. Але існує тихіший, менш помітний ризик, який стосується кожного — навіть тих, хто ніколи не інвестував жодної гривні. Цей ризик — інфляція.

Що таке інфляція?

Інфляція — це стійке зростання загального рівня цін на товари та послуги. Коли інфляція зростає, кожна одиниця валюти купує менше, ніж раніше. Іншими словами, гроші з часом втрачають свою купівельну спроможність.

Якщо батон хліба минулого року коштував 10 гривень, а цього року — 11, ціна зросла на 10 %. Ваша купюра в 10 гривень досі каже «10» на ній, але вона вже не може купити цілий батон. Ось так працює інфляція.

Економісти зазвичай вимірюють інфляцію за допомогою індексу споживчих цін (ІСЦ) — кошика товарів і послуг, що відображає типові витрати домогосподарства. В Україні цей індекс розраховує Державна служба статистики, а Національний банк України (НБУ) уважно його відстежує.

Чому виникає інфляція?

Єдиної причини не існує. Економісти зазвичай вказують на кілька механізмів:

Інфляція попиту

Коли сукупний попит на товари та послуги перевищує здатність економіки їх забезпечити, ціни зростають. Це може статися під час економічного піднесення, коли зарплати ростуть і люди більше витрачають, або коли уряд вливає великі обсяги грошей в економіку.

Інфляція витрат

Коли зростає вартість виробництва товарів — через подорожчання енергоносіїв, збої в ланцюгах постачання чи зростання цін на сировину — бізнес перекладає ці витрати на споживачів. Україна відчула це особливо гостро: залежність від імпортних енергоносіїв та руйнування, спричинені війною, неодноразово підштовхували витрати вгору.

Монетарна інфляція

Коли центральний банк збільшує грошову масу швидше, ніж зростає економіка, більше грошей полює за тією самою кількістю товарів, підштовхуючи ціни вгору. Тому «друкування грошей» часто асоціюється з інфляцією — і тому незалежність центрального банку має значення.

Інфляція очікувань

Якщо бізнес і споживачі очікують зростання цін, вони діють відповідно: працівники вимагають вищих зарплат, компанії завчасно піднімають ціни, і очікування стає самоздійснюваним пророцтвом. Саме тому центральні банки наполегливо працюють над «закріпленням» інфляційних очікувань.

Інфляція в Україні: бурхлива історія

Для українців інфляція — це не абстрактне поняття з підручника. Це прожитий досвід.

Гіперінфляція 1990-х

Після здобуття незалежності в 1991 році Україна пережила одну з найтяжчих гіперінфляцій у сучасній історії. Старий радянський купон (карбованець) втрачав вартість із шаленою швидкістю. Лише за 1993 рік ціни зросли більш ніж на 10 000 %. Заощадження всього життя родини могли знецінитися за кілька місяців. У 1996 році гривню запровадили на заміну карбованцю, щоб відновити монетарну стабільність, але пам'ять про ту епоху залишила глибокі шрами в суспільній довірі до фінансової системи.

Криза 2008–2009 років

Глобальна фінансова криза вдарила по Україні особливо боляче. Гривня втратила приблизно половину вартості відносно долара, інфляція різко зросла, а банківські депозити були заморожені. Багато українців, які довіряли банківській системі, відчули себе зрадженими.

Шок 2014–2015 років

Анексія Криму Росією та війна на сході України спровокували чергову різку девальвацію. Гривня впала з приблизно 8 UAH/USD до майже 27 UAH/USD. Інфляція досягла майже 50 % у 2015 році. Ціни на імпортні товари — електроніку, ліки, пальне — приблизно потроїлися в гривневому еквіваленті за два роки.

Повномасштабне вторгнення (2022 — сьогодні)

Повномасштабне російське вторгнення в лютому 2022 року принесло нову хвилю економічних потрясінь. Інфляція підскочила до понад 26 % у 2022 році. Хоча НБУ вдалося стабілізувати ситуацію завдяки жорсткій монетарній політиці та міжнародній підтримці, кумулятивний вплив на купівельну спроможність був величезним.

Що означають ці цифри на практиці

Уявіть людину, яка зберігала 100 000 гривень готівкою вдома з 2013 року. До 2025 року, після кількох хвиль інфляції та девальвації, купівельна спроможність цієї готівки — у перерахунку на те, що реально можна купити — скоротилася до незначної частки початкової вартості. Банкноти ті самі, але світ навколо них змінився.

Прихований податок: як інфляція роз'їдає заощадження

Інфляцію іноді називають «прихованим податком», тому що вона зменшує вартість грошей без жодних видимих утримань. Ви не отримуєте рахунок чи повідомлення. Ваш банківський баланс може залишатися незмінним або навіть трохи зростати завдяки відсоткам — але якщо інфляція перевищує ці відсотки, ви втрачаєте реальне багатство.

Реальна та номінальна дохідність

Це ключова відмінність, яку має розуміти кожен ощадник та інвестор:

• Номінальна дохідність — це відсоток, на який ваші гроші зростають у чистих цифрах.
• Реальна дохідність — це номінальна дохідність мінус інфляція, тобто те, що ви реально отримуєте в купівельній спроможності.

Якщо ваш банківський депозит приносить 12 % на рік, а інфляція становить 14 %, ваша реальна дохідність — мінус 2 %. Баланс на рахунку зростає, але купити на нього можна менше, ніж раніше. Ви бідніте, відчуваючи, що багатіте.

Правило 72 у застосуванні до інфляції

Правило 72 — яке інвестори використовують для оцінки часу подвоєння грошей — працює і в зворотному напрямку для інфляції. Розділіть 72 на рівень інфляції, щоб побачити, як швидко купівельна спроможність ваших грошей зменшиться вдвічі:

• При інфляції 5 %: 72 ÷ 5 = приблизно 14 років до втрати половини купівельної спроможності
• При інфляції 10 %: 72 ÷ 10 = приблизно 7 років
• При інфляції 20 %: 72 ÷ 20 = приблизно 3,5 року

Під час інфляційного стрибка 2015 року в Україні, коли інфляція наближалася до 50 %, готівка втрачала половину купівельної спроможності менш ніж за 18 місяців.

Готівка під матрацом: ілюзія безпеки

В Україні зберігання готівки вдома — часто в доларах США чи євро — це глибоко вкорінена звичка. Після банківських криз 1990-х, 2008-го та 2014-го років багато людей просто не довіряють банкам. Логіка здається інтуїтивно зрозумілою: «Якщо я бачу свої гроші й можу їх торкнутися — вони в безпеці».

Але це відчуття безпеки — ілюзія. Ось чому:

Готівка нічого не заробляє

Гроші, що лежать у шухляді, приносять нульовий дохід. Тим часом інфляція підточує їхню вартість щодня. Навіть якщо ви тримаєте долари чи євро, ці валюти також зазнають інфляції — зазвичай 2–3 % на рік у США та єврозоні, хоча у 2022–2023 роках вона підскочила до 6–10 %.

Валютний ризик залишається

Тримання іноземної валюти захищає від девальвації гривні, але не від глобальної інфляції чи коливань обмінних курсів між основними валютами. А якщо ви тримаєте гривні готівкою, ви одночасно стикаєтесь і з внутрішньою інфляцією, і з ризиком девальвації.

Фізичні ризики

Готівка вдома вразлива до крадіжки, пожежі, повені та інших фізичних катастроф. Вона не застрахована і не може бути відновлена.

Альтернативна вартість

Кожна гривня (чи долар), що лежить без діла, — це гривня, яка могла б працювати на вас — приносити відсотки, генерувати дивіденди або зростати у вартості. За десятиліття різниця між інвестованими грошима та бездіяльною готівкою стає величезною, як демонструє складний відсоток.

Що перемагає інфляцію?

Мета кожного ощадника — отримувати реальну дохідність — дохідність, що перевищує інфляцію. Різні інструменти мають різний послужний список:

Банківські депозити

В Україні ставки за депозитами часто були достатньо високими, щоб встигати за інфляцією або трохи перевищувати її в стабільні роки. Однак у кризові роки реальна дохідність депозитів часто була від'ємною. Депозити також несуть ризик банкрутства банку, хоча Фонд гарантування вкладів покриває до 600 000 грн на вкладника в одному банку.

Державні облігації (ОВДП)

Українські облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) історично пропонували дохідність, що відповідає інфляції або перевищує її. Під час повномасштабної війни «військові облігації» пропонують привабливі ставки, одночасно підтримуючи обороноздатність країни. Вони вважаються одними з найбезпечніших гривневих інструментів.

Акції та фонди акцій

Історично акції були одним із найкращих довгострокових засобів захисту від інфляції у світі. Компанії можуть підвищувати ціни відповідно до інфляції, тому їхні доходи та прибутки мають тенденцію зростати з часом. Однак акції волатильні в короткостроковій перспективі й потребують терпіння.

Реальні активи

Нерухомість, сировинні товари та інші матеріальні активи зазвичай зберігають свою вартість у періоди інфляції, оскільки їхні ціни зростають разом із загальним рівнем цін. Однак вони несуть власні ризики й потребують значного капіталу.

Диверсифікація

Жоден окремий інструмент не є ідеальним захистом від інфляції за будь-яких умов. Диверсифікований портфель — що поєднує депозити, облігації, акції та, можливо, деякі реальні активи — забезпечує найнадійніший захист з часом.

Що можна зробити

Не залишайте великі суми без діла

Навіть якщо ви зберігаєте резервний фонд готівкою (що є розумним), решта ваших заощаджень має працювати на вас у тій чи іншій формі — депозит, державні облігації або інвестиційний портфель.

Думайте в реальних величинах

Щоразу, оцінюючи варіант заощадження, віднімайте очікуваний рівень інфляції від запропонованої дохідності. Депозит під 15 % звучить чудово, поки ви не усвідомите, що інфляція становить 14 %.

Розумійте свій часовий горизонт

Шкода від інфляції накопичується з часом. Якщо ви заощаджуєте на мету через п'ять чи десять років, ерозія купівельної спроможності є достатньо значною, щоб просте тримання готівки відчутно не дотягнуло до потрібної суми.

Будьте поінформовані

Відстежуйте звіти НБУ щодо інфляції та рішення з монетарної політики. Розуміння того, куди рухається інфляція, допомагає приймати кращі фінансові рішення — чи то зафіксувати ставку депозиту, скоригувати інвестиційний портфель, чи просто бути реалістичними щодо майбутніх витрат.

Головне

Інфляція — це не щось, що стосується лише економістів і центральних банкірів. Вона впливає на кожну людину, яка тримає гроші в будь-якій формі. В Україні, де інфляція та валютні кризи були постійним супутником економічного життя, розуміння цієї сили — не опція, а необхідність.

Найбільший ризик — це не інвестування. Найбільший ризик — це бездіяльність і припущення, що гроші збережуть свою вартість самі по собі. Не збережуть. Єдиний захист — змусити свої гроші працювати, заробляючи дохідність, яка перевищує невпинну ерозію інфляції.